Перевод. М. Далін. Часу обмаль

Глава 1Обмаль. Дуже.Дитинство – мить. Клаптик тепла десь в куточку душі, крихітний. Темний, гарячий момент буття. Потім ти прозріваєш і бачиш: ти майже голий, а був цілком голим. Ти був – поживою. Порадій, що тебе не з’їли, поки ти був крихітним, голим, сліпим та безпорадним. Навпаки – годували.Але цього було зовсім обмаль. Мить темряви й тепла – а навколо світ, холодний, ворожий. Світ, де довго не живуть. Та неможливо залишитись у кублі. Треба піти, щойно шерсть починає набувати жорсткості. Не підеш – виженуть. Світ жорстокий.Все загрожує бідою. І жити треба дуже, дуже хутко. Якщо жити неквапом – твого часу стане ще менше, ніж є. Ти тільки-но випав у холод та ворожість із темряви й тепла – і вже маєш кмітити та битися за себе. Ти ще не встиг зрости, а життя вже – війна.Усі живі істоти – вороги, дарма що інколи здається, буцім це не так. Власні родичі – вороги. Життя у зграї – війна: за…