Перевод. М. Далін. А що кицьки-то

Глава 1А нічого – кицьки. Кицьки, як кицьки. Справа житейська.Я з цього проблеми не роблю.Мурку давно знаю, разом зростали. Своя-своїсінька, але, звісно, з химерами в голові. Взагалі-то, всі ми маємо в голові химери. Навіть – Він, не кажучи вже...Вона ж малесенька, Мурка. Тендітна. Гляньте-но – я цуциком був більшим, аніж вона тепер... Важчим, більш тілистим, а вона що ж? – хмарка. Кісточки тоненькі, пух. Її лизнеш – пух приникне до тільця, одразу видно, яка крихітна. Душа на волосинці тримається... Натомість вміє з людьми, треба визнати її принаду.Я так не вмію. Він на роботі ґарує цілоденно, прийде зморений – підійдеш поспівчувати, штовхнеш плечем, морду на коліна покладеш. Дарма, мовляв, чоловіче, все до ладу. Прорвемося. Може, до двору десь на годинку, га? Повітрям подихаєш, поки я там се-те...Бува, й вийде. А іноді Він гримне: «Геть звідси! На місце!» – ну й підеш. Все ясно, втомив…