Песик, кіт та карантин. Частина 2

1Ми прокинулися рано,В хаті гамір, гавкіт, шум,То за Умкою кіт бігаПо дивану, по полу.Утікає Умка швидко:- Гав-гав-гав! – кричить. – Спасіть!Від отого розбишаки,Що за мною крізь біжить.- Що за гонки? – каже тато, -Чом кіт носиться зрання?Ти такий пес-охоронець,Що лякаєшся кота?Мама йде із кухні в ваннуІ сміється на ходу:- Випив Умка молоко все,Не дісталося коту!Мурчик так йому помстився,Щоб не брав добра його,Ось так друг, мовляв, жаднюга,Не залишив нічого.Та сховався пес за татка:- Гав! Сваритися не слід,Я поласував, натомість,Хочеш, я віддам обід?Ти не ображайся, друже,Що хлебтав я молоко,Що я трішки не помітив -Закінчилося воно.Подобрішав кіт:- Ну, ладно!Завтра сам тобі я дамМолока, а ще сметани,А сосиску – пополам!- А чого такий ти добрий? –Умка щиро запитав.- Знаєш, я шматок котлетиУ тебе натомість взяв!- Ти котлетку з’їв?- Та трошки.Умці вже не привикати.- Ладно, друже, я котлетиС…