Стихи на украинском языке

Немов скаженії собаки...Немов скаженіі собаки...Немов скаженіі собаки,що грізно виють в небуття,порвали. Все - троянди, маки...Кохання міф. Як ті лайдаки.В душі мерзенне відчуття.За віщо?Що кому я винен?Все не второпаю ніяк...За небокраєм пісня лине.І журавлі прощальним клином.А я - один. Як неборак...Я дзвоню...Я дзвоню...Я дзвоню коханій жінці. Іде, люба, аж до Львова. - Все нормально? - Так, чудово!- хриплуватий голос ніжний.- Як ти? - Добре! Сам? - Так само... Ось і все... поговорили. Ми свій борщ в собі зварили. Граєм роль в життєвій драмі.Як там буде - за одвірком... Може взавтра - вже далекі... Я - кохаю. Час лелеки. Бережу ій сім'я гірке.Ах, кохання... сливи спілі. Як останній поцілунок. Вирвеш зуб - а кров із лунок не зупинять - гемофілік...Ласкавий вечірЛаскавий вечір...Ласкавий вечір: тихий, теплий, ніжний, неначе мамині долоні наді мною. І та печаль здається вже ... смі…