Самотність

Вірш 1Я йду, зовсім однаПоруч немає нікогоЄ лише я и дорога вузькаБільше немає нічогоЯ все йду і йдуІ не розумію куди дійдуНе пам'ятаю якЯ тут опиниласяНе розумію, як суди я дішлаУ сердці залишилась біль і тугаА на очах лише порожнеча .Не розумію коли я до того дішлаЩо бігла від думок цих проклятихАле марно вони швидше за менеІ я вже здалася , впала на галявину, дивлюся на небо.тепер на моїх очах слезиІ мене накрилоЯ згадала .Згадала його очіЙого блакитні очі...Немов озера якіЗустрілись на течіїЙого прекрасні блакитні очіНемов тихий океанЯкий почав штормитиДивлячись в його неймовірні очіЯ забували все поганеНе вагаючись я тонула .Ну ось по щоці знову сповзає сльозаЯ вірила що нічого не будеЩо залишаючись з ним , я буду тільки радіти а не ридатиАле все марноя одна не зрозуміло деІ на очах знову бринить слеза.Вірш 2Вона мовчала про те, що не можна.Кожен день сама собі співчувала.Дівч…