Кінець роду Ман’Тейр

Глава 1Малкар лежав на купі соломи по середині клітки, на його побите обличчя падали сонячні промені, обпалюючи свіжі рани. Нижня губа й ліва брова ельфа були розбиті у недавній бійці. Над Малкаром часто знущались та дражнили дав прізвисько “Сніжинка”, через білу, як сніг, шкіру, яка була надзвичайною рідкістю для темних ельфів, які вважали його виродком та мутантом. На білого ельфа одягли кайдани рабства та кинули в шахти, трудитися на благо держави.Пролунав гучний скрип дверей, що відчинилися. Малкар не охоче обернув голову обличчям до двері, там стояла юна ельфійка із знатного роду Ман’Тейр. Вони викупили Малкара із одного рабства в інше і віднині він працює не в шахтах, а у полі та бере участь у гладіаторських боях на потіху своїх хазяїв та інших ельфів. Юну ельфійку звали Маларія, вона була єдиною, хто добре ставився до білого ельфа, але у відповідь ельфійка отримувала лише грубіст…