Збірка перша "Мандрівки серця"

АдамАдам в старості булькочеІ щось собі під ніс хихоче.Від Валахія він біжитьВід страшного Бабая мчитьОн від того Голіафа ,що і так від страху дрижить.І що сили він киває п*ятамиІз рваними латами.Петрович на нього шипитьЗ усією силою, злістю кричитьІ каже «мов так тобі й треба»Така уже його дилема.Регоче Адам, що вся слава йому дісталасьТільки от доля зламалась.Тепер регоче беззубий, кривий-Поганий хлопчисько такий.Робити нічого не вміє,А кулаками махати –це він уміє.Личко твоє змарнілоІ все тіло від ознобу оніміло.Навіщо ж довів себе,Не подивився ти на той знак,Що врятувати тебе мігІ виходить що нізащо ти поліг.Адам в кущах густих причаївсяІ що з того –хіба ти змінився!Так і мариш війною,Що ніхто не хоче бути поряд з тобою.Ночами сумними ти пиячивЧерез те, що ні для кого ти нічого не значив.В битвах великих ти полягавТа правди так і не пізнав.У війнах тебе підрізалиТа від болю і крику …