Споглядай

Глава 11Щовечора вони збиралися разом. Тільки тоді все ставало справжнім, а удаванню та фальші приходив кінець. Квартирка зі старими меблями, затертий паркет та запахи цілого натовпу колишніх власників – от і вся реальність. Хоча, абсолютно ж не має значення, як саме проходить життя…У «стандартному» всесвіті вони виконували лише базові функції. Їда та сон, робота та навчання, а в когось навіть сім’я. Вони жили та не розуміли, для чого це все. І щодня їх мучило одне й те саме питання: як піти, втекти від інерції, хвилі, що накрила всіх, позбавила волі та вибору?Вони знаходили свободу у спілкуванні один з одним. Такі несхожі, ніби прийшли з різних планет, вони тулилися вечорами в сторічних стінах й ділилися тривогами. Адже із життям явно щось було не так. Усюдисуща, нудотна буденність... цей інгредієнт зводив у труну все більше і більше народу.Сьогодні зібралася незвичайно маленька група,…