Інший

Глава 1

Гаррі був у розпачі, він не знав, як реагувати на зраду друзів. Але тут у кімнату увійшли Джордж, Фред та Персі.

- Гаррі все гаразд? - з ноткою смутку і хвилювання запитав Персі.

- Так, все добре... - з фальшивою усмішкою сказав Гаррі та подивився на близнюків.

-Ти не хвилюйся, ми завжди будемо з тобою, і завжди будемо підтримувати тебе-сказали вони в один голос.

-Дякую вам-вимовив Гаррі зі справжньою усмішкою.

- Гаррі, а давай я навчу тебе бути справжньою чистокровкою Персі сказавши це, жестом запросив нас до своєї кімнати. Фред і Джордж з цікавістю подивилися на брата, а потім на мене.

Ми прийшли до його кімнати, вона була в обох різних факультетів. І на них були плакати, на яких літали Квідичем кожного факультету.

-І так, перше що тобі треба знати це, що чистокровки принижують і приглядають бруднокровок. Бруднокровки також напівкровки, що народжуються від союзу магла і чарівника. Є так само маглонароджені, це коли дитина, яка народилася в сім'ї маглів, отримала листа з Хогвартсу. - закінчив Персі.

- І це все що мені треба знати? - Здивовано запитав Поттер.

- Я розповів що знав, але решту доведеться питати у Малфоя- Гаррі злегка здригнувся почувши це прізвище.

-Ну добре, я спитаю у нього, дякую вам хлопці, дякую що ви є

Наступного дня Візлі та Гаррі вирушили за книгами та всім іншим.

- Гаррі, дивися. - сказав Персі й показав на верхній поверх лави. На ньому стояв Мелфой молодший. Походу і він їх побачив, бо почав спускатися.

- Гаррі Поттер, бачу ти знову пораєшся з цією бруднокровкою. - з огидою сказав Драко.- Ти мене точно недооцінюєш, раз подумав що я спілкуюся з нею. Так що Рон і Герміона не почули б. Персі з близнюками посміхнулися і показали жестом, що вони відійдуть.

-Гаррі Поттер зрозумів що він чистокровний маг, і спілкуватися з бруднокровками йому не належить - з усмішкою сказав Мелфой.

-Давай почнемо все з початку-протягнувши руку сказав Гаррі.

-А давай-у відповідь йому кинув Мелфой і потис руку.

-Слухай, Драко. А навчи мене бути чистокровкою.

-Добре, тільки тобі доведеться перейти на Слизерін.

-Так я вже-Гаррі показав свою форму.

-Ану, одягни-з захопленням сказав Драко.

Гаррі одягнув форму, і у всіх у крамниці щелепа не відвисла. А Рон із Герміоною були просто шоковані від цього.

А тобі йде-сказав Мелфой

-Дякую

І тут у крамницю увійшов батько Драко. Він був здивований і приємно вражений, побачивши цю картину.

-Містере Поттер, вам дуже йде зелений-з приємною усмішкою сказав Мелфой старший.

-Дякую-з усмішкою сказав Гаррі.

- Чи не хочете ви, супроводжувати Драко до Гоґвортсу, а то я хвилююся як би він чогось не накоїв- сказав Люціус.

-Я не відмовлюся - подивившись на Драко, сказав Гаррі.

-Ось і добре. А ти Драко, проведеш містера Поттера по всіх магазинах, які вам потрібні.

-Добре батько

-Що ж, я змушений відлучитися. - сказав це Люціус вийшов з лави.

-Гаррі! - крикнула Герміона і підійшла до них.

- Чого тобі бруднокровка-з холодом і егоїзмом сказав Гаррі.

- Герміона промовчала, бо не знала, що відповісти.

-Підемо Гаррі. І тих теж можеш взяти, якщо хочеш. - сказав Мелфой і кивком показав на Персі, Джорджа і Фреда, що спостерігали за тим, що відбувається. -ходімо, а то не встигнемо все купити.

І компанія вийшла із магазину.

*Біля поїзда*

-Поки що Гаррі!

Гаррі лише фальшиво посміхнувся і зайшов у купе.

-Як мене дратує цей шум, - сказав він.

-Ходять чутки що ти спадкоємець Слізерина-сказав Джордж.

-Можливо, - відповів Гаррі.

Після хвилини мовчання вся компанія розсміялася.

*У Гоґвортсі*

-Гаррі, а ти не шкодуєш про зміну факультетів? - Запитав Драко.

-Ні, я цілком впевнений у своєму рішенні-затвердив Поттер.

-І так, вітаю всіх з новим навчальним роком! - сказав директор і всі заплескали.

Після бенкету, всі вирушили своїми кімнатами.

-Уяви здивування всіх коли вони тебе побачать-сказав Мелфой.

-Уявив-і на обличчі Гаррі з'явилася посмішка.

-Добре, пішли-Драко сказав пароль і вони увійшли до спільної вітальні. Їх зустріли гучними криками та оплесками.

-Привіт Гаррі! - долинали крики. Але в результаті Мелфой і Поттер дісталися соєвої спальні.

-Не люблю такої уваги, - сказав Гаррі.

-А я думав любиш-сказав Драко

-Мені вже 15, а не 12 з обуренням пирхнув Поттер.

- Так, так, - сказав Мелфой.

-Добре, давай вже спати.

-Давай

*На наступний ранок*

-У нас першим уроком зілля варення з грифіндорцями?- запитав Драко.

-Так

*В кабінеті*

- Містере Поттер, що буде, якщо змішати корінь Мандрагори й Тисячолистник? - запитав Снейп.

-Буде отрута проти Наг-без запинки сказав і показав Гаррі.

- Дуже добре Поттер-здивовано сказав Снейп.

*Після уроку*

-А Ви Поттер залиштеся

-Як скажете професор.

- Відтепер я додатково навчатиму вас зілля варенню і захисту від темних сил.

-Добре професор Снейп

-Заняття: понеділок, середа, п'ятниця. Після останнього уроку. Гаррі попрощався зі Снейпом і пішов наздоганяти Драко.

ДУМ. - У що ж ти вплутався, Поттер...

*Після всіх уроків*

- Мені час на зілля варіння, - сказав Гаррі.

-Успіхів-сказав Малфой і попрямував у бік спалень.

*В кабінеті*

-І так містере Поттер, сьогодні ми вивчатимемо магічні отрути, а потім практикуватимемо захист від темних мистецтв.

*Після уроку*

- До побачення професор Снейп, - сказав Гаррі та пішов до їдальні.

ДУМ. Снейп Ти став дуже схожий на мене у твої роки.

*В їдальні*

-Привіт Драко

-Ну, Як минуло?

-Мені сподобалося і було дуже цікаво. Пол заняття ми вивчали магічні отрути, а решта заняття практикували захист від темних сил.

-І справді цікаво.

*Після вечері*

-Що це було? - Гаррі почув дивний шиплячий голос.

-?- Драко повернувся до Гаррі.

-Іди до мене - почув Поттер вдруге.

-Бійко, я в туалет. Потім наздожену.

-Ну добре-і Мелфой пішов далі. А Гаррі попрямував у бік жіночого туалету.

*У туалеті*

-Міртл! - крикнув Гаррі.

-Гаррі, як давно я тебе не бачила! - І дівчинка хихикнула.

-Я знову чув шиплячий голос.

-Хм, Я теж його чула.-Можна мені пройти в таємну кімнату?

-Можна

*У таємній кімнаті*

- Том Редл з'явися! - помах чарівної палички, і перед Гаррі постала постать Редла.

-Хлопчик який вижив, Гаррі Поттер. Бачу ти тепер на Слизерині.

-Я тебе не з цього приводу покликав. Я знову чув такий самий голос, який був із Василіском.

-Хм, може це твоя темна сторона?

-Може бути...

-Просто прийми її, от і справа з кінцем.

-Я думав приєднатися до твоєї нинішньої версії. Але передумав, у такому вигляді ти мені подобаєшся більше.

-Це був комплемент?

-Вважай що так.

- Ти знаєш, що робити. - і Том простяг Гаррі руку.

-Знаю.- і Поттер потиснув руку Реддла. І тут у таємній кімнаті здійнявся холодний вітер. І останки гігантського змія піднялися в повітря і почали обростати тілом та шкірою.

— Я готовий служити новому господареві.

- Ну раз готовий, то зроби так щоб Герміона Грейнджер остовпіла. Але не вмерла

-Добре господар~- і змій поповз.

-Том, а ним можна дистанційно керувати?

-Так, через мій щоденник.

-І Де мені його, чорт візьми, шукати!?

-Ніде, він уже у тебе в сумці.

*В спальні*

-І справді, всі два тут. Дякую Том

ДУМ. Зв'язок, Том- Нема за що

*На наступний ранок*

- Гаррі, вставай! - говорив Мелфой і повертав Гаррі.

-Та встаю я, встаю! Що таке!? Або ти просто померти вирішив!? - З явним роздратуванням говорив Поттер.

-Ґрейнджер остовпіла! Як тільки Гаррі це почув, він ледве не посміхнувся, але стримався.

- І заради цього ти мене розбудив?-Ну так

- Навіть крапля моєї уваги та жалю не буде отримана цією .... Бруднокровкою! - з огидою і злістю сказав Гаррі під контролем Тома. Отримаєш Авадакедавра в обличчя, зрозумів!?

-Зрозумів, будити не буду-ковтнув сказав блондин.

*Коли зі спальні всі пішли*

-Том, Можеш з'явиться?

-Так-і перед ним з'явився хлопець шістнадцяти років з каштановим волоссям.

-Ось, на тобі один із щоденників. І покажи, як написати наказ Василіску.

-Просто пишеш наказ і наприкінці дописуєш Т.К. і все

-Дякую, можеш бути вільний І Редл пропав. МИС. Гаррі Поттер-Молодець, можеш відпочивати. - написав Гаррі в щоденнику.

*На наступний день*

-У зв'язку з новим нападом запроваджуються старі правила. Щодо учнів повинні ходити як мінімум удвох, можна й більше. Всі учні повинні знаходитися у своїх спальнях рівно о 20:00, якщо ви знайдете вчителя, то він прийде за вами й супроводить назад. - Закінчив Дамблдор.

ДУМ. Зв'язок, Гаррі Поттер- Тепер буде важко шукати жертв. Хто наступний?

ДУМ. Зв'язок, Том Редл- Джіні Візлі

ДУМ. Зв'язок, Гаррі Поттер - Добре.

*В спальні*

МИС. Гаррі Поттер - у тебе нова жертва, Джині Візлі. Вона повинна тільки остовпіти. Т.к.

*На наступний день*

-І знову напад, усі учні мають покинути школу магії та чаклунства на три тижні, - офіційно і з сумом сказав директор.

Через два дні всі учні вирушили по домівках, а Гаррі отримав дозвіл на використання магії поза школою.

Кінець першого розділу

Від автора:

Дорогий читачу, сподіваюся тобі сподобалася перша частина. Я виставлю з початку перший розділ, і судячи з того, наскільки тобі сподобається ця історія, виставлю інші. Не соромся писати зауваження та пропозиції до цієї історії.

Буду дуже вдячна якщо ти підтримаєш цей фанфік і він тобі сподобається)

Глава 2

Гаррі вирушив до Дурслів, і знову почалися його страждання.

-Ей, хлопчисько! Відчиняй двері! - голосно крикнув М. Дурсль.

-Там відчинено - холодно відповів Гаррі.

М. Дурсль увійшов, і шок проявився на його товстому, мерзенному обличчі. Місце тієї комірчини, куди пересилили Гаррі, була велика спальня в зелено-білих тонах. У тій кімнаті стояло шикарне двоспальне ліжко, стояв камін, вольєр для сов, диван, телевізор, мінікухня з холодильником, бібліотека, і скрізь висіли плакати різних збірних з Квідіча і плакати зі зміями.

-Тобі ж не можна чаклувати поза школою! - кричав Дурсль.

-Можна, у мене дозвіл є.- так само спокійно відповів він.

-Гаразд- прошипів магл і пішов, зачинивши за собою двері.

-Томе, може, мені його вбити?

-Ні, ще рано.

-Добре(- із сумом сказав Поттер.

*Через 5 днів*

*Стук у вхідні двері*

-Дадлі, синку. Відкрий, будь ласка, двері, - ніжно сказала Петунія.

-Добре мам

Дадлі відчинив двері, і побачив двох Малфоїв і дружину Люціуса.

-Привіт, можеш покликати своїх батьків? - вимовив Люціус із доброзичливою посмішкою.

-Так... Тату, йди сюди! - крикнув Дадлі.

-Іду. Доброго дня, що ви хотіли?

-Привіт. Я Люціус Малфой, це мій син Драко, і дружина Нарциса. Я прийшов забрати юного Гаррі Поттера, на дні, що залишилися, до себе, і він сюди більше не повернеться. Відтепер, я його опікун, і тепер, він член сім'ї Малфой.

-Та забирайте! Їй хлопчисько! Збирай свої речі, ти з'їжджаєш! - з радістю сказав магл.

-Батьку, я піду допоможу Гаррі - сказав Драко, покосившись на Дурсля, який кричав про це.

-Іди.

І Драко пішов на верх.

-Привіт дракош)- з насмішкою сказав Гаррі.

-Не називай мене так.- зі злістю сказав Драко- бачу, тобі тут не погано

-Зовсім ні, це магія розширення і трансфігурація.

Гаррі змахнув чарівною паличкою, і кімната повернулася в початковий стан.

-М-да вже. Не пощастило.

Хлопці закінчили збиратися, і спустилися до батьків Драко.

-Привіт Гаррі.

-Привіт М. Малфой і Міс. Малфой.

Нарциса придивилася.

-Ти ж Северус?

-На жаль, ні. Я всього лише учень з його факультету, Гаррі.

-Вибач, Гарольд. Ти дуже схожий на нього.

-Нічого, я розумію.

-І так Гаррі. Я тепер твій опікун, і виходить, що батько. І відтепер, ти Малфой.

Гаррі посміхнувся, і подякував Люціусу.

-Ми їдемо додому, до побачення.

І вся оновлена родина Малфоїв зникла.

*У будинку Малфоїв*

-Гаррі, ти тепер житимеш в одній кімнаті з Драко. Поки твою кімнату не підготують

-Спасибі, але мені не потрібна своя кімната. Зайдіть до нас через годину

-Добре

*Через годину*

*Стук у двері*

-Відчинено

-Ну що тут у вас?

Кімната стала в 30 разів більшою, і розділилася на кілька зон:

Червона зона, обладнана для польотів на мітлі, де наразі тренувався Драко. Зелена зона, спальна, там стоїть два двомісні ліжка, одне ліжко було у звичних кольорах Слізеріна, а інше, у чорно-зелених кольорах. Синя зона, була навчальною, книжкові шафи, столи зі стільцями, настільні лампи, стелаж для зошитів, склянки з канцелярією. Жовта зона, для відпочинку, там стояв диван із білої шкіри, телевізор, кавовий столик, на якому були всілякі ласощі, ігрова приставка, дві ігрові консолі, стелаж із білого дерева з настільними іграми, такий самий стелаж із коміксами та іншим.

-Гаррі, твоїх рук справа? - поцікавився Люціус.

-Так, моїх. Це магія розширення, трансфігурація, перенесення предметів.

-Вражає)

-Спасибі)

Після цих слів Люціус вийшов із кімнати. А Гаррі попрямував у червону зону для польотів на мітлі.

-Ну як тобі кімната? - запитав Гаррі в Драко.

-Чудово! Не хочеш приєднається?)

-Хочу)

Гаррі провів усі дні, що залишилися, з користю. Підготувався до школи, навчився краще літати. Усі ці дні Гаррі проводив із задоволенням, нарешті в нього з'явилася хороша, весела, турботлива сім'я. І йому не було нудно.

*У Гогвартсі*

-Знову вітаю вас у школі магії та чаклунства Гоґвортсі! - урочисто сказав директор - Але, правила колишні. Отже, можете йти до своїх кімнат, ці два дні занять не буде... - після цих слів, усі розійшлися по своїх кімнатах.

ДУМ. Гаррі: Томе, можеш передати Василиску, що треба змусити застовпіти одного з пуффендуйців і когтевранців, тільки не вбити, хоча одного з Ґрифіндорців можна і вбити, але першокурсника.

ДУМ. Гаррі (Том Редл): Добре, передам

*На наступний день*

-І так, запроваджуються більш суворі правила. До школи кожні 3-4 години залітатимуть Дементори. Учні мають бути у своїх кімнатах рівно о 19:00.

ДУМ. Гаррі: Дементори. Це не проста перешкода, але ми впораємося.

ДУМ. Гаррі (Том Редл): Впораємося)

*Стук у двері*

-Зайдіть

І тут до кімнати увійшов Рон.

-Чого тобі Візлі? - з огидою сказав Гаррі.

-Я знаю що ти спадкоємець Слізеріна! І все що зараз відбувається через тебе!" - з гнівом кричав Рон.

-Малфой! Хто впустив цього Ґрифіндорцям до підземелля Слізеріна?!! - з гнівом, огидою і холодом крикнув Гаррі.

-Що він тут робить? А ну вимітайся звідси - зі злістю сказав Драко.

-Ти не відповів мені.

-Я й не мушу, ти мені не тато, мама, брат чи друг, тож забирайся звідси, поки я Снейпа не покликав...

-Тц...- пирхнувши, Рон пішов.

-Круто ти його відшив

-Спасибі, але я все ж таки не розумію як він сюди потрапив

-Якщо хочеш можеш називати мене братом

-Добре "Дракоша"- з усмішкою сказав Поттер, який тепер був Гарольдом Малфой.

-Називай мене як хочеш, мені все одно.

-Ну ок. Слухай, а тато сказав що тепер треба звертатися до мене Гарольд? - з невпевненістю у слові "тато" сказав він.

-Так, чарівники отримують свій паспорт у 15. А не у 18, як це в Маглів.

-Зрозуміло

*На зборах*

-І так дорогі учні, наступні вихідні будуть сімейними. На вихідні ваші батьки приїдуть до школи й ви проведете ці два дні з ними.

У всьому залі пролунав радісний крик.

ДУМ. Г.М: -Том, передай змію, щоб змусив остовпіти двох учнів на його вибір. Термін виконання два дні.

ДУМ. Г.М. (Т.М.Р.)

(Від @: Г.М.- Гарольд Малфой; Т.М.Р.- Том Марволо Редл)

*На вихідних*

-Привіт, Гарольде, Драко

-Привіт тату.

(Г.М.)-Привіт, батьку

-Тату, давай без цього.

(Г.М.)-Добре До них підійшов Снейп

-Люціус...

-Северус...

-Після переходу на Слизерін, Гарольд став відмінником, і кращим з мого предмета і захисту від темних сил.

-Молодець син

(Г.М.)-Спасибі тату, я раніше вчився погано через друзів, неправильних друзів, які на місці занять тягали мене куди попало. А зараз вони в мене правильні.

-Я радий, що ти знайшов правильних друзів. Бувай, Северус, мені треба провести ці вихідні з синами.

-Бувай, Люціус.

Професор попрямував до іншого учня і його батьків.

-Я хочу вам дещо показати

(ПОВ Г.М.)Ми попрямували в бік жіночої вбиральні, з проходом у таємну кімнату. Люціус хотів нам показати її.

МИС. Г.М.: -Редл, треба розіграти сценку.

МИС. Г.М. (Т.М.Р.): -Я тебе зрозумів

*У таємній кімнаті*

-Куди поділися останки?! (Г.М.) -Вон вони — і я показав в один темний кут, в якому знаходилася величезна змія. -Невже спадкоємець повернувся!? (Г.М.) -Напевно — спокійно і холодно сказав Гарольд. І змій почав повзти на нас. Коли холоднокровне створіння було за 10 м від нас, я почав підходити до нього. -Гарольд, не треба! - сказав мені Люціус Я підійшов упритул до Василіска і простягнув йому руку, він, у свою чергу, дав доторкнутися до його голови. -Ти спадкоємець Слізеріна... (Г.М) -Напевно так. Тату, ти ж не відмовишся від опіки наді мною через це? -Ні, це навіть добре. Серед пожирачів тебе приймуть. (Г.М.) -Я не буду одним із них. Мені не подобається вигляд їхнього керівника, він потворний. -Як же я тебе розумію (Г.М.) - А ти ще хто? -Я, Том Марволо Редл, перший спадкоємець Слізеріна і перший власник Василіска. (Г.М) -Я Гарольд Гріндевальд Малфой. -А чому не Люціус чи Джеймс Малфой? А саме Гріндевальд? (Г.М) -Тому що так звали одного з найсильніших темних лордів. -Зрозуміло, ну що ж, бажаю удачі з Василіском, а я пішов. І Редл зник. А тим часом Люціус і Драко стояли, м'яко кажучи, в культурному шоці від того, що відбувається. (Г.М) -Підемо назад, а то їсти вже хочеться)

*Після обіду*

-То є, все, що відбувається в школі, справа рук Редла і змія? (Г.М) -Дракоша, ти як ніхто маєш рацію. -Мені подобається це прізвисько) - з посмішкою сказав Люціус. -А мені, ні — пробубнив Драко. (Г.М) -Не сердься Дракоша~- простягнув з доброзичливою посмішкою Гарольд. Драко насупився (Г.М) -Гаразд, не буду тебе так називати -Спасибі. (Г.М)- Тут не далеко є занедбаний особняк сім'ї Певерел, і я б хотів туди зайти. Хто зі мною? - запитав Гарольд. -Я- сказав Драко -І я з вами — підтвердив їхній батько

*У маєтка*

-Ти не сказав, що це той самий маєток із привидами! - з легким переляком сказав Малфой молодший (Драко). (Г.М) -Так це про цей маєток говорять? Я там уже був, і жодних привидів не бачив. (Л.М) -Може вони прийняли тебе за свого лорда. Ви з ним дуже схожі. Тобі варто зробити тест на спадщину родів. (Г.М) -Я про це думав, але хотів уточнити в тебе (Л.М.) - Я даю свою згоду на цей тест, і фінансово спонсую його. Він триватиме два дні. На третій будуть результати (Г.М) - Добре, спасибі) Завтра зроблю.- І ми увійшли в маєток. Там було чистіше, ніж коли я тут був уперше. -Ти тут прибирався? -поцікавився Драко. (Г.М.) -Ні, це, мабуть, домовик чи хтось із привидів, чи що. (????) - Вітаю вас лорд Певерел - і ми побачили дівчину років 25, і біля неї стояла дівчинка восьми років. (Г.М) -Привіт, але я не лорд Певерел. (???? 25 років) -Вибачте, ви дуже схожі на нашого лорда, просто Маєток впускає тільки нащадків роду Певерел. (Г.М) -Нічого страшного, як тебе звати? (???? 25 років) -Меня звати Нова, а це моя сестра Афіна. (Г.М) -Красиві імена. Це мій зведений брат Драко, і зведений (Автор просто не знає як його назвати) батько Люціус. (Н) -Приємно познайомиться - І мені - сказав Малфой старший (Люціус) (Г.М) -Ви ж привиди? (Н) -Не зовсім, я темний дух, а Афіна мстивий (Г.М) -І кому вона мститься? (Н) -Людям, її вважали донькою відьми як і мене, за незвичайні, а точніше за білі зрячі очі. (Г.М) -Чудовиська.- з явною злістю сказав Гарольд. (А) - Маму спалили, сестричку заморили голодом, тата відправили на війну проти перевертнів, де під час повного місяця його розірвали на частини, а мене втопили. І спалили разом із сестричкою, як маму. (Г.М) - Ти померла останньою? (А) -Так, але в той самий тиждень що й усі. (Г.М) -Ти запам'ятала роди тих, хто вбив тебе і твою сім'ю? (А) -Так! Ніавелі, Окірес і Фавельн. (Г.М) - Найдавніші роди мисливців на відьом і магів. Нинішнім главою роду Ніавелі є Джек Франц Ніавелі, роду Окірес: Рендел Капель Окірес, а роду Фавель: Давид Естро Фавель. -Звідки ти це знаєш? (Г.М.) -Тату, вибач звісно, але тобі треба книжок більше читати. -Напевно, ти маєш рацію. (Н) - Панове, не хочете залишитися тут? (Г.М) -Я незабаром сюди переїду, але сьогодні я ночую в Гоґвортсі. Приготуй, будь ласка, п'ять кімнат. (Н) -Як скажете

*У Гоґвортсі*

-Навіщо тобі аж п'ять кімнат? (Г.М) -А ти в маєтку один жити збираєшся? Я маму й тата в Маєток заберу, і відмови не приймаються. -Як скажеш. Спасибі що не кинув (Г.М) -Це мій обов'язок перед вами — з поклоном сказав я.

*Через тиждень*

Пов Г.М:

Я повністю пройшов ритуал очищення, і виявляється я спадкоємець роду Певерел і роду Блек, крім свого роду Поттер. Я дізнався, що на мені стояли блоки, які блокують справжній характер. І тепер мені відомо, що я можу чаклувати без палички, так само що я володію некромантією. І з цього моменту, моє життя змінилося в гірший бік для "чужих" мені людей...)

(Від @: усім хто читав до цього моменту величезне спасибі. Я рада знати, що комусь, крім мене, цікава ця маячня божевільного. Приємного читання) Я рада будь-яким коментарям і пропозиціям, тож пишіть якщо є якісь ідеї щодо цього твору)